Книга пам’яті
Герої не вмирають!
Пам’ятаємо та вшановуємо випускників та працівників закладів профтехосвіти Чернігівщини, які віддали свої життя за Україну
Найкращих забирають небеса...
А вересень тче чорную хустину —
Як дощ осінній — падає сльоза...
Не плачте, люди, я помер за Україну!
Не тужи, матусю, я прийду у сні —
Тихенько обійму тебе за плечі,
Журавликом прилину навесні,
Засвічу зірку у холодний вечір...
Тримайтесь, тату, не повернусь я живим...
Та щось нестерпно палить груди.
Я вмерти не боявся молодим,
Дивитись страшно, коли гинуть люди.
Пробач, кохана, що в АТО провів
Тривожне наше і останнє літо...
Не встиг я... Не вернувсь... Не долюбив...
Тепер мені носитимеш ти квіти.
Війна. Таке просте й водночас страшне та незрозуміле слово. Страшне своєю жорстокістю, розрухою, смертями. І незрозуміле тим, що її приніс ворог, який підло й підступно, дивлячись і посміхаючись в очі, готовий стріляти й убивати, знищувати в тобі все українське...
Серце крається від болю за кожного Сина і Доньку нашого народу, котрі віддали свої життя, захищаючи рідну землю на війні, яку неможливо осягнути розумом.
До землі вклонімося Героям, Воїнам, простим українцям, котрі в лиху годину, одразу після Майдану, взяли до рук зброю і пішли захищати Україну, бо для них Батьківщина — не порожній звук. І саме завдяки їхній звитязі та самовідданості ми зберегли нашу державу. Вони навіки в нашій пам'яті.
У цьому розділі сайту зібрані матеріали про випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти Чернігівщини, які віддали свої життя на полі бою за українську землю, свій рідний дім.
