top of page
1ABb.gif

Герої Мринської філії

ДПТНЗ "Куликівський професійний аграрний ліцей"

unnamed.jpg
1.png

Живкович Владислав Хайдарович

(30. 07. 1975 – 18. 02. 2015)

    Народився 30 липня 1975 року в місті Ангарську Іркутської області.

У 1979 році сім’я переїхала в с.Мрин, де Владислав з 1982 по 1990 роки навчався в Мринській середній школі. Після закінчення школи пішов навчатися в Мринське ПТУ-33 за спеціальністю «Бухгалтер сільськогосподарського виробництва». Заочно здобув вищу освіту в Ніжинському педагогічному університеті імені Миколи Гоголя за спеціальністю «Соціальний педагог».

     У 1993 році був покликаний на строкову службу до лав Збройних сил України. Залишився на службі в ЗСУ, служив у Навчальному центрі «Десна», 101-й бригаді охорони Генерального штабу ЗСУ, 30-й автобазі, центрі забезпечення МО України.

На сході України від грудня 2014 року у складі 25-го батальйону «Київська Русь». Брав участь у бойових діях біля міста Дебальцевого.

      Старший прапорщик Живкович, позивний «Хоттабич», загинув 18 лютого 2015 року. Похований 21 лютого 2015 року в селищі Мрин Носівського району Чернігівської області.

      Указом Президента України № 553 від 22 вересня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня (посмертно).

18 лютого 2016 року на будівлі Мринського ПТУ-33 відкрито меморіальну дошку.

Росомаха Микола Васильович

(29. 03. 1984 – 17. 11. 2014)

    Народився 29 березня 1984 року в селі Хорошому Озері Борзнянського району Чернігівської області в сім’ї колгоспників. У 2000 році закінчив 9 класів Хорошеозерської ЗОШ І-ІІІ ст., вступив до Професійно-технічного училища №33 у смт. Мрин Носівського району та здобув спеціальність «Тракторист-машиніст широкого профілю». Працював у місті Києві на будівництві.

    Строкову службу в Збройних силах України не проходив. Отримавши повістку під час оголошення мобілізації, з’явився у військкомат, не відмовлявся від проходження військової служби. 20 березня 2014 року призваний до лав Збройних сил України. В АТО – у складі 1-ї окремої танкової бригади.

     16 листопада 2014 року був тяжко поранений під час обстрілу в районі міста Волновахи Донецької області. Від отриманих поранень помер у шпиталі міста Пологів Запорізької області 17 листопада 2014 року.

    Похований 19 листопада 2014 року в селі Хороше Озеро Борзнянського району Чернігівської області.

   Указом Президента України № 311 від 4 червня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

2.png
3.png

Мальцев Володимир Анатолійович

(17.05.1983 - 01.12.2017)

   Народився 17 травня 1983 року в селі Лихачів Носівського району Чернігівської області в сім’ї колгоспників.

   З 1 вересня 1989 року по червень 2000 року навчався в Лихачівській ЗОШ  I-III ступенів. З 2000 по 2001 рік закінчив Мринське ПТУ№ 33. Здобув професію тракторист. У 2002 році від військового комісаріату закінчив курси водіїв в ДОСАФ м. Ніжина.

    З 21.05. 2003 по 09.11.2004 р. служба в Збройних Силах України. З 2005   по 2008 роки перебував на службі в органах МНС України. З 2008 по 2014 рік працював на різних посадах в закритому акціонерному товаристві.  

   У 2008 році одружився. Народився син Мальцев Артем Володимирович, 19.01.2009 року. Розлучився. Вдруге одружився, дружина Наталія Павлівна . Має другого сина Мальцева Максима Володимировича 24.03.2011 року. З 7 грудня 2014 року був призваний в АТО. Воїн 54-ї окремої механізованої бригади.

   1 грудня 2017 року отримав поранення в районі міста Попасна Луганської області під час обстрілу російськими бандформуваннями наших позицій.  

   Захищаючи суверенітет і цілісність незалежної України загинув Мальцев Володимир в м. Попасне Луганської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно.

  У Мальцева Володимира залишились: мати –Мальцева (Ісаєнко) Ольга Миколаївна, 16.09.1959 року народження, проживає в с. Лихачів Носівського р-ну та сестри: Купрієнчук Наталія Анатоліївна та Теремецька Тетяна Анатоліївна, вони проживають в м. Бровари Київської області.

bottom of page