top of page

КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОФЕСІЙ

Класифікація професій за Є.О. Клімовим

​

     Світ професій великий і складний, і ознайомитись з усіма професіями у тебе немає можливості, а лише з невеликою їх частиною, то найкраще ознайомитись з представниками певних груп професій, утворених на основі схожості між ними. Тому вибираючи професію людина спрямовує свої помисли перш за все на те, з чим вона буде працювати, тобто на предмет праці, потім на те, що вона буде робити з ним, тобто на мету праці. Важливо також знати, чим вона буде впливати на предмет, тобто знаряддя праці, і де вона буде працювати, тобто умови праці. Виходячи з цього вчені й запропонували відповідно класифікувати професії за такими ознаками: предметом, метою, знаряддями та умовами праці. Цю класифікацію розробив російський професор, доктор психологічних наук, академік РАО Є.О. Клімов разом із своїми колегами.

На основі відмінностей у предметах праці всі професії запропоновано поділити на п’ять типів: "людина - природа”, "людина - техніка”, "людина – людина”, "людина - знакова система”, "людина - художній образ”.

  • Людина – природа (П)-предметом праці є живі організми, рослинний і тваринний світ, біологічні процеси, земля, вода: біолог, ветеринар, зоотехнік, тваринник, агроном, овочівник, садівник, лісник, геолог, океанолог тощо.

  • Людина - техніка (Т) – предметом праці є машини, апарати й установки, технічні системи, матеріали й енергія: інженер, машиніст, шофер, кранівник, слюсар, радіомеханік, токар, сталевар тощо.

  • Людина - людина (Л) - предметом праці є самі люди, групи людей чи колективи: офіціант, продавець, лікар, вчитель, вихователь, юрист, екскурсовод тощо.

  • Людина - знакова система (З) – предметом праці є схеми, цифри, умовні знаки, формули, слова, шифри, коди, таблиці: програміст, статист, економіст, коректор, друкарка, комірник, обліковець, кресляр, топограф.

  • Людина – художній образ (Х) – предметом праці є художні образи, їх роль, елементи та особливості, засоби їх побудови: ювелір, фотограф, актор, письменник, музикант, художник.

 

За метою праці виділяють три класи професій: гностичні (пізнавальні), перетворювальні, пошукові (винахідницькі).

  • Гностичний клас (Г) професій: досліджувати, розпізнавати, відрізняти, визначати, перевіряти; розбиратись у складних явищах, оцінювати (робити висновки на основі різноманітних ознак об’єкта), перевіряти за наперед відомими ознаками, сортувати і т. ін.: контролер технічного контролю (техніка), коректор (знакова система), критик (художній образ), санітарний лікар (людина), лаборант хіміко-біологічного аналізу (природа).

  • Перетворювальний клас (П) професій пов’язаний з активним перетворюванням предмету праці, його обробкою, переміщенням, упорядкуванням, обслуговуванням, здійсненням впливу на нього, організацією праці. Причому, в одних випадках може відбуватись перетворення безпосередньо в процесі дії на об’єкт праці, а в інших – перетворювальна діяльність спрямовується на види енергії, інформацію, різні процеси: столяр (техніка), учитель (людина), рільник (природа), кресляр (знакова система), реставратор (художній образ).

  • Клас пошукових (В) характеризують професії практичної праці, близькі до класу перетворювальних – винайти, придумати, знайти новий варіант, сконструювати: вчений, конструктор-модельєр одягу, конструктор меблів, дизайнер, аранжувальник квітів тощо. Останній клас нечисленний за кількістю віднесених до нього професій.

Існують професії, які поєднують в собі ознаки двох і навіть трьох класів.

 

У залежності від знарядь (засобів) праці професії поділяють на чотири відділи. Це професії пов’язані з використанням:

  • ручних (Р) знарядь праці - викрутка, гайковий ключ, молоток, долото, електричний дриль, фарборозпилювач, пневматичний відбійний молоток і т. ін. – слюсар-складальник, монтажник радіоапаратури, столяр, тесля, ювелір, гравіювальник, хірург, стоматолог, музикант тощо;

  • машин (М) з ручним керуванням, їх ще можна назвати професіями машинно-ручної праці – це токар, фрезерувальник, машиніст баштового крана, машиніст тепловоза, тракторист-машиніст та ін.;  

  • автоматизованих і автоматичних (А) систем, машин, апаратів, роботів - оператор прокатного стану, диспетчер енергосистеми, апаратник хімічного виробництва, оператор автоматичних потокових ліній, сталевар, друкар, ткаля та ін.;  

  • функціональних засобів (Ф), знарядь праці - роль знарядь праці тут відіграють функціональні засоби поведінки та мови людини, жести, вимова звуків, слів, виразів, змістові та емоційні інтонації, міміка обличчя або окремі властивості організму - вчитель, вихователь, диктор, актор, диригент хору чи оркестру. Функціональним засобом може бути і організм людини (артист балету, спортивний тренер, співак, акробат).

 

За умовами праці всі професії поділяються на чотири групи:

  • побутові (П) – праця вумовах звичайного побутового мікроклімату - бухгалтер, економіст, бібліотекар, кресляр, вчитель, конструктор та ін.;

  • праця на відкритому повітрі (В) – будівельник, пожежник, рільник, лісник, агроном та ін.;        

  • праця в незвичайних (Н) умовах: на висоті, під землею, під водою, в повітрі, у космосі, в гарячих цехах тощо - шахтар, водолаз, монтажник сталевих конструкцій, космонавт, пілот тощо

  • праця з підвищеною моральною (М) відповідальністю за здоров’я і життя людей, матеріальні цінності - лікар, вчитель, інспектор міліції, інженер з техніки безпеки, суддя, продавець, інкасатор, касир, та ін.

​

​

​

​

​

Класифікація професій за Дж.Л.Голландом

 

    Існує ще багато класифікацій професій, так в багатьох країнах світу використовується класифікація Дж. Голланда за певним професійним середовищем. Ця класифікація призначена для правильного вибору майбутньої професії, або, як мінімум, у визначені напряму пошуку та виділенні групи професій, що відповідають психофізіологічним особливостям, професійним інтересам і намірам конкретної особи. Дж. Голланд на основi виявлення основних компонентiв спрямованостi особистостi – iнтересiв i цiннiсних орiєнтацiй - видiляє шiсть типiв особистостi: реалiстичний, iнтелектуальний, соцiальний, конвенцiйний, пiдприємливий, артистичний. Теоретична модель кожного типу описується за наступною схемою: цiлi, цiнностi, Я-образ, освiтнi цiлi, переважаючi професiйнi ролi, здiбностi та спецiальнi обдарування, оригiнальнiсть досягнення, iндивiдуальний розвиток, життєвий шлях. Автор вважає, що збіг особистісного типу та сприятливого для нього професійного середовища забезпечує успіх у професійній діяльності та задоволення нею. Адже поведiнка людини визначається не тiльки iндивiдуальними особливостями, але й оточенням, тобто тим соцiальним середовищем, у якому вона виявляє свою активнiсть.Нижче нами буде наведена методика Тест Д.Голланда для визначення професiйних типiв особистостi.

Кожна професiя створює певне середовище. Звичайно, не сама по собi, а за допомогою людей. Представники однiєї i тiєї ж професiї – особи багато в чому подiбнi, мають спiльнi погляди, нахили. У багатьох подiбних ситуацiях вони реагують однаково i цим створюють певне професiйне середовище. Розглянемо ці середовища детальніше.

  • РЕАЛIСТИЧНЕ ПРОФЕСIЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ. Завдання його конкретнi, рiшення передбачають наполегливiсть, силовий натиск. Переважають психомоторні навички, а соцiальнi навички потрiбнi в незначнiй мiрi – тiльки для того, щоб передавати i сприймати словеснi iнструкцiї. Представники цього середовища займаються конкретними матеріальними обєктами (інструментами, матералами, машинами та механізмами, тваринами тощо): диспетчер, механнік, електрик, інженер, агроном, фермер, садівник, водій тощо.

  • IНТЕЛЕКТУАЛЬНЕ ПРОФЕСIЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ допускає швидше iнтелектуальний тиск, який потребує наявностi абстрактного мислення, творчих, аналітичних, логічних та гуманітарних здiбностей, тобто орієнтується на розумову, переважно наукову, пошуково-дослідницьку працю. Мiжособовi стосунки при цьому вiдiграють незначну роль, зводяться до передачi та сприйняття складних словесних конструкцiй. Це середовище представляють такі професії: науковий співробітник, фізик, математик,біолог, геолог, астроном, історик, хімік тощо.

  • СОЦIАЛЬНЕ ПРОФЕСIЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ передбачає наявнiсть вмiнь розбиратись у поведiнцi людей i навчати iнших, вимагає постiйного особистого спiлкування з ними. Для цього необхiдно комунікативні вмiння, красномовнiсть та гуанітарні здібності. Представниками цього середовища є: вчиель, вихователь, лікар, офіціант, бармен, працівники мілції та прокуратури тощо.

  • КОНВЕНЦIЙНЕ ПРОФЕСIЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ (умовне). Для розв'язування задач, якi в ньому виникають, необхiднi здiбностi до обробки конкретної рутинної та цифрової iнформацiї, тобто виконуються розрахунки за встановленою схемою. Його представники є слабкими організаторами та керівниками, надають переваги канцелярським видам роботи. Здатнiсть до спiлкування може бути розвинута дуже слабо. Це середовище представляють такі професії: бухгалтер, програміст, оператор, економіст, податковий інспектор, стенографіст тощо.

  • ПIДПРИЄМЛИВЕ ПРОФЕСIЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ. Представники цього середовища обирають мету та завдання, що дозволяють їм виявити енергію, підприємливість, ентузіазм тощо, реалізувати потяг до пригод. Вербальні здібності у них перевалюють над інтелектуальними та математичними, вони повинні володiти красномовнiстю, мати добре розвинутi соцiальнi навички, вмiти розбиратись в мотивах поведiнки людей. Спецiалiсти цього середовища повинні керувати iншими людьми. Це: директор, адміністратор, товарознавець, суддя, журналіст, телерепортер, менеджер, дипломат, продюсер тощо.

  • АРТИСТИЧНЕ ПРОФЕСIЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ характеризується рiшенням завдань i проблем, якi передбачають наявнiсть художнього смаку i творчої уяви. Його представники ухиляються від чітко структорованих видів діяльності та фізичної праці. Складнi завдання вирiшуються переважно за допомогою фантазiї. Гуманітарні та артистичні здібності переважають над математичними. Всi свої знання, емоцiї людина в цьому середовищi прагне присвятити досягненню конкретної мети. До нього відносяться такі професії: художник, модельєр, актор, фотограф, реставратор, хореограф тощо.

bottom of page